Тема уроку: Призначення й структура мережі Інтернет. Протоколи Інтернету. Адресація в Інтернеті, поняття IP-адреси, доменного імені. Способи підключення до Інтернету, функції провайдера. Служби Інтернету. Поняття гіпертекстового документа, гіперпосилання, веб-сторінки та веб-сайту. Поняття всесвітньої павутини та навігація нею.
Мета уроку: навчальна: ознайомити учнів з призначенням і структурою мережі Інтернет, ввести поняття URL та IP адреси, доменного імені, з правилами адресації ресурсів в Інтернеті, службами Інтернету, основними протоколами, поняттям системи WWW. розвивальна: розвивати увагу; виховна: виховувати акуратність та уважність при роботі з ПК.
Методичні рекомендації. Базуватись на актуалізації та корекції опорних знань, умінь, навичок; чітко повідомляти тему, мету і завдання уроку; мотивувати необхідність вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні та пізнавальні вправи); використовувати первинне застосування нових знань (пробні вправи), самостійне застосування нових знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком); творчо переносити знання і навички у нові ситуації (творчі вправи); обов’язково підводити підсумки уроку й повідомляти домашнє завдання.
План уроку:
І Організаційний момент 2 ІІ Перевірка і актуалізація знань 5 ІІІ Вивчення нового матеріалу з поетапним закріпленням 22 ІV Практична частина 8 V Домашнє завдання 3 VІ Запитання учнів 2 VIІ Підсумок уроку 3
Хід уроку
І. Організаційний момент. Перевірка готовності учнів до уроку.
ІІ. Актуалізація знань Фронтальне опитування. Самостійна робота (тести) – 2-3 учні
1. Що таке локальна мережа? 2. Що таке глобальна мережа? 3. Які є типи мереж? 4. Що таке концентратор? 5. Що таке сервер? 6. Що таке робоча станція?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу з поетапним закріпленням
1. Що таке Інтернет; 2. Призначення протоколу TCP/IP; 3. Інформаційні ресурси Інтернету; 4. Принципи адресації в Інтернеті. 5. Історія World Wide Web;
Організація Інтернету Інтернет - це об'єднана мережа, яка складається з набору пов'язаних мереж, що взаємодіють як одне ціле. Складовими Інтернету є мережі різного масштабу: великі національні магістральні мережі, багато регіональних і локальних мереж. Інтернет (Internet у перекладі - міжмережне з 'єднання) - це поєднання багатьох мереж, що забезпечує поширення інформаційних потоків по всій земній кулі. Інтернет також називають глобальною мережею, що нараховує понад 2 млн. вузлових комп'ютерів, які обслуговують десятки мільйонів користувачів. Сервери - це потужні та надійні комп'ютери, які цілодобово працюють І постійно підключені до Інтернету. Сервери здатні зберігати та надсилати інформацію за запитами інших комп'ютерів, водночас відповідаючи на десятки або сотні запитів. Сервери захищені від збоїв електромережі та, як правило, керовані операційною системою Unix. Протокол TCP/IP Незалежно від того, що комп'ютери в Інтернеті відрізняються своїми платформами, операційними системами, вони прекрасно "спілкуються" один з одним. Це можливо завдяки тому, що вони послуговуються однаковими правилами передавання даних - протоколом TCP/IP. Він прийнятий усіма учасниками Інтернету і підтримується більшістю виробників мережного обладнання. TCP/IP - основний транспортний протокол передавання даних в Інтернеті. Абревіатура TCP/IP складається з двох частин : TCP (Transmition Control Protocol - протокол керування передаванням) і IP (Internet Protocol - протокол Internet). Перша складова протоколу (TCP) забезпечує надійний зв'язок між комп'ютерами і керує передаванням даних. Протокол TCP поділяє інформацію на порції - пакети, кожному з яких надає номер для правильного відновлення інформації під час одержання. Далі інша складова (протокол IP) додає до кожного пакета службову інформацію з адресами відправників і одержувачів, забезпечуючи доставку всіх пакетів одержувачеві. Окремі пакети можуть подорожувати різними шляхами Інтернету та дістатися до одержувача у будь-якому порядку. Провайдери Ланками зв'язку між клієнтами та Інтернетом є організації або приватні особи, так звані ISP (Internet Service Provider - постачальник послуг Інтернету), або, простіше, провайдери. Сервер провайдера має кілька модемних входів, до яких можуть приєднуватися користувачі для доступу до Інтернету. Провайдер, як правило, забезпечує користувачам такі послуги Інтернету: доступ до інформаційних ресурсів Інтернету; надання адреси електронної пошти; виділення необхідного простору на своєму вузлі для Web-сторінок абонента. Можливі також додаткові послуги, наприклад, реєстрація індивідуального домену користувача, надання лінії зв'язку тощо. Нині завдяки постійному розвитку Інтернету користувач може обрати провайдера з потрібним спектром послуг. Інформаційні ресурси Інтернету Що ж приваблює мільйони користувачів до Інтернету? Назвемо його ресурси, які стають доступними за допомогою провайдера. Гіпертекстова система WWW (World Wide Web) - глобальна система поширення інформації, в якій для пошуку та перегляду файлів застосовуються гіпертекстові зв'язки. Електронна пошта - засіб обміну повідомленнями, який нагадує роботу звичайної пошти, але значно переважає її за швидкістю доставки повідомлень. Тематичні конференції Usenet - це електронні дошки, куди учасники конференції можуть передавати повідомлення й отримувати відповіді на них. Розмова в мережі або IRC (Internet Relay Chat) - спілкування співбесідників шляхом уведення тексту з клавіатури. Голосове спілкування і відеоконференції - надає можливість двом і більше абонентам чути і бачити один одного. Для проведення голосових та відео-конференцій абоненти повинні мати певне обладнання (мікрофон, динаміки, відеокамеру) і програмне забезпечення. FTP (File Transfer Protocol - протокол передавання файлів) - передавання програм і файлів даних між комп'ютерами глобальної мережі. Режими інформаційного обміну В Інтернеті можливі два режими інформаційного обміну - on-line і off-line. Перший термін перекладається як «на лінії», другий - «поза лінією». On-line (на комп'ютерному жаргоні - «онлайновий» режим) - постійний зв'язок користувача з сервером провайдера. Під час відкриття Web-сторінок, відправлення повідомлень електронної пошти, "перекачування" файлів-архівів користувач лишається підключеним до мережі. Він може отримувати інформацію з мережі і негайно реагувати на неї, тому on-line - це режим реального часу. Off-line - це режим «відкладеного» зв'язку. Користувач передає порцію інформації або отримує її протягом коротких сеансів зв'язку, а в інший час комп'ютер відключений від Інтернету. Зрозуміло, що це економічніший режим, ніж on-line. У режимі off-line, наприклад, обробляються повідомлення електронної пошти та групи новин. IP-адреси Усі комп'ютери, підключені до Інтернету, знаходять один одного в автоматичному режимі. Люди взагалі не беруть участі у пересиланні повідомлень завдяки тому, що кожний комп'ютер (хост або вузол) має свою адресу, яка називається IP-адресою. IP-адреса - запис, який точно визначає місцезнаходження комп'ютера в Інтернеті і є записом чотирьох чисел у діапазоні від 0 до 255, відділених крапками, наприклад, 220.15.68.33. Запис IP-адреси складається ніби з двох частин: перша означає адресу підме-режі Інтернету, до якої підключено вузол, а друга - адресу локального вузла всередині підмережі. IP-адреси серверів мають бути зареєстровані спеціальною службою імен, Реєстрація - це просто занесення IP-адреси і доменного імені до каталогу (див. нижче). Індивідуальна IP-адреса надається також комп'ютеру клієнта під час його підключення до провайдера Інтернету. Але у цьому разі IP-адреса надається тимчасово, на період з'єднання, тому що адрес у провайдерів, як правило, менше, ніж клієнтів. Надання адреси клієнту відбувається автоматично і клієнт може не знати своєї IP-адреси. Доменні імена DNS IP-адреси зручні для ідентифікації комп'ютерів в Інтернеті, але неприйнятні для роботи користувачів (не наочні, погано запам'ятовуються, велика ймовірність помилки при введенні). Тому замість числових IP-адрес застосовується літерна система доменних імен DNS (Domain Name Server - доменне ім'я серверу). Згідно з цією системою ім'я кожного Web-серверу є послідовністю слів, розділених крапками, яка легко запам'ятовується користувачами. Доменне ім'я однозначно визначає сервер в Інтернеті й складається за ієрархічним принципом. На найвищому рівні (домен верхнього рівня) звичайно розташовується назва країни, наприклад, uk (Велика Британія), ги (Росія) або иа (Україна). Але частіше замість назви країни ставиться скорочення, відповідне типу організації, якій належить домен: corn (комерційний домен), gov (урядовий), mil (військовий), edu (освітній), net (мережний), org (інших організацій). Ліворуч від домену верхнього рівня через крапку дописується позначення міста, штату або організації. Однак цієї частини імені може не бути. Ліворуч від позначення міста (організації) - позначення серверу, яке займає відповідно крайню ліву позицію у доменному імені. У результаті доменне ім'я серверу (простіше, домен) може мати такий вигляд; autoland. com.ua - комерційний сервер, присвячений автомобілям, країна иа (Україна); kyivstar. net - сервер оператора мобільного зв'язку, домен верхнього рівня net; book. ru - сервер книготорговельної фірми, країна ru (Росія). World Wide Web і гіпертексти World Wide Web - це глобальна система поширення гіпертекстової інформації, яка використовує для транспортування канали Інтернет. Термін гіпертекст було введено задовго до появи Інтернету. Аналогом гіпертексту може бути звичайна енциклопедія. Її том складається з невеликих статей на певні теми, а у кожній з них можуть міститися посилання на інші статті. Якщо вас зацікавила стаття, вказана у посиланні, ви можете згідно з ним звернутися до потрібного тому. Гіпертекст - це спосіб організації тексту, графіки й інших даних, у якому елементи даних пов'язані між собою. Пов'язані можуть бути як елементи одного документа, так і різних документів. Гіпертекстова структура є основою World Wide Web.
ІV. Домашнє завдання 1. Вивчити теоретичний матеріал. 2. Чи правильно записані адреси?
1234.123.98.7 192.168.1.1 277.121.234.1
V. Запитання учнів
VІ. Підсумок уроку
Запитання до учнів:
1. Що таке мережа Інтернет? 2. Які комп'ютери називаються серверами і клієнтами Інтернету? 3. Що таке протокол TCP/IP і для чого він призначений ? 4. Які послуги звичайно надає провайдер Інтернету? 5. Назвіть основні інформаційні ресурси Інтернету. 6. Який принцип адресації прийнято в Інтернеті? 7. Що таке IP-адреса? 8. Опишіть принцип побудови доменних імен. 9. Що таке World Wide Web? 10. Для чого призначені посилання в гипертекстовому документі? 11. Що називають Web-сторінкою?
